- Не миритися, а битися я прийшов.
- Ну,- говорить змій,- бий ти перший.
- Ні,- говорить Іван - мужичий син,- бий ти, ти на все царство старший.
Шестиголовий змій як ударив, то Іван - мужичий син тільки з місця зрушився, а тоді як ударив змія своєю палицею, то заразом шість голів зніс!
Посік його, спалив кості і на вітер попіл пустив та й пішов додому. На ранок і питає того, що на мості вартував:
- А що, стеріг пильно?
- Так стеріг, що мимо й птиця не пролітала,- говорить.
На другу ніч Іван - мужичий син послав другого стерегти на мості, а того на конюшню.
І той заснув. Дивиться Іван - мужичий син: час іти. Пішов і став під мостом. Чує - земля гуде. Це дев'ятиголовий змій летить.
- Стій,- говорить змій до свого коня,- не спотикайся, проти нашої сили нема другої на півсвіту. Є тільки Іван - мужичий син. Ну, та сюди і ворон кості його не занесе!
- Брешеш,- каже Іван - мужичий син,- добрий молодець сам зайде!
- Чи битися, чи миритися зайшов?
- Не за тим добрий молодець зайшов, щоб миритися, а за тим, щоб битися.
- Ну, бий ти!
- Ні, бий ти, ти на половину світу старший.
Той змій дев'ятиголовий як ударив - так по кісточки Івана - мужичого сина в землю й увігнав. Але Іван як ударив змія - заразом сім голів одрубав. Другий раз замахнувся - і останні дві зрубав. Посік його тіло, спалив кістки і попіл за вітром пустив. Пішов Іван - мужичий син досипать. На ранок спитав і того другого:
- А що, стеріг добре моста?
- Так стеріг, що й мишка мимо не пролізла. На третю ніч зібрав він обох богатирів, повісив рукавичку на стіні й сказав:
- Піду я сам, братці, стерегти моста, а ви глядіть на мою рукавичку: як буде піт текти, то гуляйте, як буде кров капать, так пускайте мого коня.
Став під мостом: опівночі чує - земля за дванадцять верст гуде, листя на дубах опадає. Це вже найстарший змій летить на тому коні, що жар може їсти, - а полум'я пити. Летить і говорить до свого коня:
- Стій, не спотикайся, проти нашої сили нема сили на всім світі. Є десь Іван - мужичий син, ну, він ще малий, йому ще тільки на печі сидіти - сюди він не зайде, сюди ворон і його кості не занесе.
А Іван - мужичий син і каже:
- Ворон кості то не занесе, а добрий молодець сам прийде.
- Що, будем битися чи миритися?
- Не за тим добрий молодець зайшов, щоб миритися, а за тим, щоб битися.
- Бий,- говорить змій.
- Ні, ти бий - ти на всьому світі найдужчий. Як ударив змій, то Іван - мужичий син аж збілів.
Бились, бились... У змія з дванадцяти зосталось уже три голови. А Іван - мужичий син уже по самий пояс у землю загнаний, от-от зовсім знеможеться.
- Слухай, ти,- говорить змій,- у тебе батько був?
- Був.
- Воли в нього були?
- Були.
- Орав він?
- Орав.