Навигация по сайту
 Поиск |
| Три брати і кицька - 03 |
 |
 |
 |
|
Вона поїла і спитала: - Куди йдеш, Романку? - У світ. - Чого? - Шукати служби. - Наймися у мене. - Та що в тебе робити? - Якщо мені зловиш золоту мишу - живою або мертвою,- то я тобі віддячу. Хлопець почухав потилицю: - Хоч мишей ловити - не моє ремесло, але два-три дні зможу послужити. Романко поклав у пазуху камінь і пішов за кицькою, яка повела його до великого палацу. Брама відчинилася, увійшли на подвір'я. Кицька несподівано зникла. Там, де вона стояла, гейби з-під землі вийшла золота миша із своїми срібними мишенятами. Романко спочатку дивився на ту мишу й нічого не сказав, а відтак розсердився: - Якого ти дідька ходиш довкола мене? Не маєш що робити? - Ходжу, бо я тебе не боюся,- відповіла мишка. Хлопець розсердився ще дужче і дістав камінь з пазухи. Прицілився й потрафив миші в саму голову. Та підскочила, упала і більше не встала. І дивно миша зникла, а на її місці з'явилася дівчина - така файна, як квітка. Вона сказала: - Дякую, Романку, що врятував мене від миші-чарівниці. То вона обернула мене, найфайнішу на світі царівну, в білу кицьку. Чари тривали доти, поки вона була жива. Що хочеш за те, що визволив мене? - Хочу, аби-сь стала моєю жінкою,- відповів Ро-манко. Дівчина дала йому свої обидві руки, й пішли до палацу. Там справили велике весілля.
|
