Навигация по сайту
 Поиск |
| Котигорошко - 06 |
 |
 |
 |
|
Витягли ті троє королівну, тоді вже Котигорошка треба тягти. Вони й роздумали: - Нащо його тягти? Нехай королівна нам дістанеться. Підтягнім його вгору та тоді й пустимо,- він упаде та й уб'ється. А Котигорошко та й догадався, що вони вже надумали,- узяв прив'язав до мотузка каменюку та й гукає: - Тягніть мене! Вони підтягли високо, а тоді й кинули,- камінь тільки гуп! - Добрі ж ви,- каже Котигорошко. Пішов він підземним світом. Іде та іде, коли насунули хмари, як ударить дощ та град. Він і заховався під дубом. Коли чув - на дубі пищать грифенята в гнізді. Він заліз на дуб та й прикрив їх свитою. Перейшов дощ, прилітає велика птиця гриф, тих грифенят батько. Побачив гриф, що діти вкриті, та й питає: - Хто це вас накрив? А діти кажуть: - Як не з'їси його, то ми скажемо. - Ні,- каже,- не з'їм. - Отам чоловік сидить під деревом, то він накрив. Гриф прилетів до Котигорошка та й каже: - Кажи, Ідо тобі треба,- я тобі все дам, бо це вперше, що в мене діти зосталися живі, а то все - я полечу, а тут піде дощ та град, вони в гнізді й заллються. - Винеси мене,- каже Котигорошко,- на той світ. - Ну, добру ти мені загадку загадав. Та дарма, треба летіти. Візьмемо з собою шість кадовбів м'яса та шість кадовбів води, то як я летітиму та поверну до тебе голову направо, то ти мені і вкинеш в рот шматок м'яса, а як поверну наліво, то даси трохи води, а то не долечу й упаду. Взяли вони шість кадовбів м'яса та шість кадовбів води, сів Котигорошко на грифа,- полетіли. Летять та й летять. Як поверне гриф голову направо, то Котигорошко йому вкине в рот шматок м'яса, а як наліво - дасть йому трохи води. Довго так летіли,- от-от уже долітають до цього світу. Коли гриф повертає голову направо, а в кадовбах і шматочка м'яса нема. Тоді Котигорошко відрізав у себе литку та й кинув грифові в рот. Вилетіли, гриф і питається: - Чого це ти мені такого доброго дав аж наприкінці? Котигорошко й показав свою ногу. - От чого,- каже. Тоді гриф виригнув литку, полетів і приніс цілющої води; як притулили литку на покропили тією водою,- вона й приросла. Гриф тоді повернувся додому, а Котигорошко пішов шукати своїх товаришів. А вони вже подались туди, де тієї королівни батько, там у нього живуть та й сваряться поміж себе: кожен хоче з королівною оженитися, то й не помиряться. Коли це приходить Котигорошко. Вони полякалися, а він каже: - Ви мене зрадили,- мушу вас покарати. Та й покарав. А сам одружився з тією королівною та й живе.
|
