home


Авторизация

Рейтинг




main_image

Калиточка - 01

Були собі чоловік та жінка, і була у них пара волів, а у їх сусіди - віз. Ото як прийде неділя або празник, то хто-небудь бере волів і воза та й іде, чи в ярмарок, чи у гості, а на другу неділю - другий, та так і поділялись. От жінка того чоловіка, чиї воли, раз йому і каже:
- Поведи воли та продай, справимо собі коня та воза, будемо самі до міста та до родичів їздити. Та ще, бач, сусіда свого воза не годує, а нам волів треба годувати.
Чоловік налигав воли й повів. Веде дорогою, аж ось
доганяє його чоловік конем.:
- Здоров!
- Здоров!
- А куди це воли ведеш?
- Продавать.
- Поміняй мені на коня.
- Давай.
Виміняв коня, сів верхи та й їде. Від'їхав недалеко і зустрічає чоловіка, що жене корову:
- Здоров!
- Здоров!
- А куди це ти їдеш?
- Коня продавать.
- Проміняй мені на корову.
-  Давай.
Поміняв і веде дорогою, аж на полі пасуться свині та вівці. Зговорився він, виміняв корову на свиню, а потім на вівцю і поспішає додому. Овечка гарна, аж де не візьмись розлилась велика річка, а на ній видимо-невидимо гусей. Підійшов він ближче, розбалакався з людьми, виміняв вівцю на гуску та й пішов понад річкою і зайшов у село. Аж стрічає жінку, а та:
- Здоров!
- Здоров!
- А поміняй мені гуску на півня!
- Давай!
Помінялись. Іде далі, аж ось доганяє його чоловік.
- На продаж?
- Еге!
- А поміняй мені на калиточку.
- Давай!
Виміняв за півня калиточку та й поспішає додому. Аж тут тобі ріка розлилась. На березі стоїть перевіз, плату беруть, а в нього ж ні копієчки.
- А, перевезете мене? Дам калиточку.
- Сідай!
Переїхав на другий берег.
 

15.jpg