Навигация по сайту
 Поиск |
| Вівчар, пан, його онук та бичок - 02 |
 |
 |
 |
|
- Знаєш що, Іване? - каже пан.- В мене е бичок, який мав вже два місяці, навчи його танцювати - тобі добре заплачу. - Ой, пане, ви обіцяли мені за службу платити - досі ще моїй мамі дров не завезли, а вже зима йде. - Я тобі гроші дам. - Ви мені, пане, дайте того бичка додому і гроші дайте. - Бери, Йване, бичка й гроші. Але коли я буду знати, що мій бичок - танцюрист? - Я прийду й скажу, коли вам їхати по танцюриста. - Добре. Взяв Іван гроші, взяв бичка, пригнав додому, потримав до зими, а взимку відвів на ярмарок і продав. Каже матері: - Будемо класти хату. Я маю гроші, то треба їх у рух пустити. Побудував Іван хату, але треба чогось і до хати. Приходить навесні до дідича: - Добрий день, пане! - Добрий день, Іване! Що там мій бичок робить? - Го-го-го, пане. Бичок і танцює, і до школи ходить. - Та що ти кажеш, Іване? - Те, що чуєте, пане. Треба грошей. Пан почухався в голову та й дав калитку грошей. - А як далі буде, Іване? - Та так буде, пане, що навчиться він читати-писати, а я прийду і скажу, щоби ви приїхали в нього екзамени приймати. - Добре, Іване. Іван купив собі поле за ті гроші та й сміється: - Тепер, мамо, будемо жити, як пани. Але минув рік - треба йти до пана. Питає дідич : - Іване, що там мій бичок робить? - Го-го, пане? Бичок вчиться на суддю. Треба йому на два роги дві шапки, треба четверо чобіт, треба великого плаща, треба вбрання нового - зима йде, пане. йому соромно в будь-якому вбранню ходити. Каже пан: - Ґо-го-го! Як він мені дорого коштує? - Але ви, пане, будете мати свого суддю. - Та добре, добре, Йване. Дав пай нову калитку грошей. Минуло три роки. За цей час Іван перебрався з села до міста, купив собі каменицю, оженився - вже жінку Попід руку водить. А в тім місті був суддя Бик. Приходить Іван до пана, та й пан питає про свого бичка. - Поздоровляю вас, пане, - каже Іван. - Він уже не бичок, а суддя Бик. А таки зробився, що й не пізнаєте. Запрошує вас приїхати завтра на сніданок, але до нього, пане, тепер треба стукати в двері. - Добре, Іване. Розказав Іван, де мешкає суддя, і пішов собі з жінкою на прогулянку. Другого дня дідич приїжджав до судді Бика, постукав - Вик відчиняє двері, а дідич видивився, що з його бика зробився такий пан. - Ну що ти, бицю мій, тут робиш? Що їсти тобі тут дають? У мене ти би сінце їв, січку. Суддя Бик як закричить: - Шандари! Поліція! Арештуйте його! Він якийсь домішаний! Пан розсердився та й як улупить суддю: - Йой, бицю!.. Ти мої пальчики ссав, а тепер хочеш мене арештувати! А потім пан суньголовою давай втікати по сходах, аби не заарештували. Так Іван з паном розрахувався.
|
